Охорона життя...

Охорона життя і здоров’я дітей

«Охорона життя і здоров’я дітей — спільна мета дитячого садка і сім’ї»

У часи економічної скрути, складних життєвих реалій важливою залишається проблема профілактичної роботи щодо вироблення навичок безпечної життєдіяльності.

Основи безпеки життєдіяльності (ОБЖД) — наука, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі. Існує необхідність, починаючи з дошкільного віку, навчати дітей свідомо ставитися до свого здоров’я, питань особистої безпеки та безпеки оточуючих.

Виникає потреба створення комплексної системи роботи з ОБЖД з кадрами дошкільного закладу, батьками, дітьми та громадськістю.

Сьогодні проблема безпеки розглядається як базисна потреба людини, на що зроблено акцент в Концепції ООН про сталий людський розвиток. Метою цієї Концепції є створення умов для збалансованого безпечного існування кожної окремої людини як найвищої цінності суспільства.

Україна також приєдналася до цих процесів. Основні принципи такої позиції знайшли відображення в головному законі держави — Конституції України (1996р.), де проголошені питання безпеки життя і діяльності людини та безпеки держави, а саме:

Стаття 3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Безпека людини — поняття, що за обсягом, за змістом виходить за межі владних структур, воно стосується сутності життя, національної та особистої гідності.

Безпека — це збалансований стан людини, соціуму, держави, навколишнього середовища, систем різного рівня складності (соціальних, природних, техногенних, економічних та ін.).

Складність життєвих ситуацій вимагає виховання у людини установки на власну безпеку вже з раннього дитинства та застосування її протягом усього життя.

Визначити правильно чи не правильно веде себе людина в тих чи інших обставинах дуже складно. Адже відкритий конфлікт дитини з дорослими чи ровесниками в деяких випадках можна оцінити позитивно як намагання відстояти себе, відстояти право на свою думку, на вчинок. Але є загальновизнані норми поведінки, при недотриманні яких для людини послідують небажані результати. Такі норми безпеки життєдіяльності і дорослих, і особисто дітей.

Але будь — яка загальновизнана норма повинна бути осмислена, сприйнята дитиною, лише тоді вона стане регулятором її поведінки.

Наше з вами завдання, шановні батьки, сформувати в дітей навички правильного поводження в небезпечних ситуаціях на вулиці, у міському транспорті, при спілкуванні з незнайомими людьми, взаємодії з небезпечними тваринами і предметами, отруйними рослинами, сприяти становленню у них основ екологічної культури і здорового способу життя.

Так, дитина не повинна боятися людей, але, спілкуючись з незнайомими, їй необхідно розуміти, що саме може бути небезпечним у

спілкуванні з іншими людьми, розподіляти людей за ознакою спорідненості -рідні, знайомі, чужі.

Батьки повинні розповідати своїм дітям про небезпеку спілкування з чужими людьми, доцільно провести бесіду про розбіжність приємної зовнішності і недобрих намірів.

У відносинах «Дитина і природа» батькам доцільно наголошувати на екологічній безпеці людини, а щоб поліпшити її, людина повинна дбайливо і відповідально ставитися до природи, але при цьому обов’язково пояснювати і небезпеки, що пов’язані з деякими рослинами, або виникають при контактах з тваринами, при користуванні водою з традиційних джерел питної води. Погіршення екологічної ситуації становить значну загрозу здоров’ю дитини, тому необхідно пояснити, що виконання звичних вимог дорослих («не пий не кип’ячену воду», «мий руки перед їжею», «мий овочі і фрукти перед вживанням») у наші дні може вберегти від хвороб, а іноді й урятувати життя.

Особлива ситуація ризику, коли дитина залишається вдома сама. Щоб запобігти біді, дитину потрібно готувати до цього. Вона повинна засвоїти групу предметів, якими їй категорично забороняється користуватися: сірники, газові плити, пічка, електроприлади і електророзетки. З дітьми потрібно вивчити правила поводження в екстремальних ситуаціях, навчити користуватися телефоном.

Освітньо — виховна робота в дошкільному закладі проводиться за такими напрямками:

—    життя серед людей у природному та предметному середовищі;

—    правила поведінки з вогнем;

—    безпечні та небезпечні вулиці і дороги;

—    виховання вміння надавати собі та іншим допомогу в разі потреби.

Але дошкільний заклад без допомоги батьків не зможе сформувати у дітей навички безпечної життєдіяльності так, щоб вони були доведені до автоматизму і стали бар’єром від біди і неприємностей.

Формування у дитини дошкільного віку свідомої безпечної поведінки в довкіллі базується на позитивних прикладах у поведінці дорослих. Батьки повинні зрозуміти, що не можна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо дорослі самі не завжди ним керуються.

Розбіжності вимог до дитини з боку батьків вдома та вихователів у дошкільному закладі можуть викликати у дитини почуття образи, збентеження та навіть агресії.

Тільки за умови тісного зв’язку з сім’єю можна досягти бажаних результатів у навчанні дітей правил безпеки. Малі вдома стають свідками того, як батьки досить часто нехтують найпростішими правилами безпеки, залишаючи без нагляду електронагрівальні прилади, телевізори, користуються відкритим вогнем на горищах, в коморах та інше. Це зрозуміло, не на користь справі. Дорослі не замислюються над тим, що дитина наслідує їхні дії. Наслідування, як відомо, одна з особливостей дитячої психіки, характерна риса дошкільника і разом з тим своєрідний спосіб засвоєння. Через відсутність життєвого досвіду діти наслідують правильні і негативні дії та вчинки старших, а тому цю особливість слід врахувати у виховній роботі. Дорослі повинні дбати про те, щоб перед дітьми завжди був позитивний приклад людей, які їх оточують.

Отже, шановні батьки, від нас з вами залежить здоров’я і безпека життя наших малюків, їхнє комфортне перебування в оточуючому середовищі.